Небесна сотня
Герої не вмирають,
Хоч ляжуть в домовину,
Хоч кров вже негаряча…
Пливе Майдан рікою,
Сльозою по обличчю – «Пливе кача…».
Герої не вмирають,
Хто без вісті, загинув,
А серце мамки плаче…
Із спільною бідою
Сльозою по долонях – «Пливе кача…».
Герої не вмирають.
Вони – в Небесній Сотні…
Мільйони їх не бачать.
Не вберегли з тобою –
І каяттям-сльозою «Пливе кача…».
Пам’ятаємо, сумуємо…
Кушнір Ігор Миколайович, випускник школи 2001 року, героїчно загинув
29 серпня 2014 року під Іловайськом
З червневого фото дивиться усміхнене обличчя молодого юнака, який не пізнавши ще життя у всій його повноті, так рано спізнав труднощі воєнних буднів.
Глибока душевна доброта, чесність, довіра до людей, які поруч тебе, і віра у те, що все минеться, і буде мир, і буде родинний затишок, і буде життя, як і раніше, іти своїм плином. Цим ти жив, цього сподівався, так любив.
«Повертайся живим», - говорили подумки ми усі. Що трапилося у той день, у ту трагічну хвилину, що так немилостиво обірвала твоє життя і життя десятків, сотень тих, хто виходив «коридором» з Іловайського котла?..
Ми увесь цей час тебе чекали, вірили, сподівались. Ти ніколи нас не підводив, був щирий і вірний обов’язку, і тут ти його виконав сповна.
Немає жертовнішої любові, ніж життя віддати за «други своя», і ти прийняв цю мученицьку смерть, щоб залишитися вічно у нашій пам’яті, у наших спогадах, у наших серцях.
Ремішко Валентин Васильович, випускник школи 1992 року, учасник АТО, відійшов у Вічність
Невблаганна хвороба вирвала із рядів тих, хто був на передовій, хто мужньо боронив наш мир і спокій, хто до кінця залишався вірним обов’язку сина та захисника України, учасника АТО, випускника Затурцівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. В.К.Липинського 1992 року Ремішка Валентина Васильовича. Щира простота, скромність, любов до ближнього, непідкупна доброта душі виділяли його з-поміж інших. Таким він був, таким залишиться у наших спогадах. Світла пам'ять про справжнього патріота України завжди житиме у серцях побратимів, друзів, односельчан.
Чопко Віктор Олександрович, випускник школи 2000 року, героїчно загинув 25 березня поблизу м. Мар’їнка Донецької області
Трагічна звістка гірким болем відгукнулася у наших серцях. 25 березня поблизу м. Мар’їнка Донецької області героїчно загинув у молодечому 33-літньому віці учасник АТО, випускник Затурцівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. В.К.Липинського 2000 року, Чопко Віктор Олександрович.
Обірвалося життя прекрасної людини, люблячого сина, чуйного батька, коханого чоловіка, вірного друга. Обірвалися нездійснені мрії, плани і сподівання, добрий плин почуттів. У невимовній скорботі низько схиляємо голови, вшановуючи пам'ять вірного сина України, який віддав своє життя за наше мирне майбутнє. Світла пам’ять про Віктора навіки залишиться у серцях тих, хто його знав, любив, чекав.
Світлицький Олександр Васильович, випускник школи 1988 року, учасник АТО, відійшов у Вічність
4 серпня 2016 року відійшов у Вічність волинський богатир, учасник АТО, випускник Затурцівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. В.К.Липинського 1988 року, Світлицький Олександр Васильович.
Обірвалося життя людини, яка дивом поєднала у собі надзвичайну людську доброту та силу богатирського духу, сміливість та відвагу. Обірвалися нездійснені мрії, плани і сподівання, надії на життя. Був багаторазовим переможцем різноманітних змагань з армрестлінгу , метання колоди, перетягування каната, став воїном-добровольцем у важкий для країни час. Участь в антитерористичній операції помітно підірвала здоров’я богатиря. Лікувався в госпіталях міст Дніпра, Львова, Києва, Луцька. Серце, яке потребувало пересадки, перестало битись раптово…
Люблячий син, турботливий батько, коханий чоловік, вірний друг та побратим – таким залишиться він у наших спогадах.
Демидов Сергій Андрійович, випускник школи 2014 року, героїчно загинув 14 травня 2022 року під м. Сєвєродонецьк Луганської області
Трагічна звістка гірким болем відгукнулася у наших серцях.
14 травня під час останніх подій в Україні героїчно загинув випускник ОЗЗСО «Затурцівський ліцей ім. В. К. Липинського» 2014 року Демидов Сергій Андрійович.
У минулому - учасник АТО, поранений, але нескорений, сильний духом, він був на передовій із перших днів війни. Велика відповідальність вчувалася у його словах до мами: «Як не я, то хто захистить вас?..» Захищаючи нас, він не вберіг себе. Немає більшої любові, ніж життя покласти за друзів своїх. І Сергій проявив цю любов, цю самопожертву. І він назавжди залишиться в наших серцях сміливим та відважним, героїчним та мужнім, і назавжди… молодим.
Важко словами загоїти в серці болючу рану втрати. У цю гірку мить висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого. Поділяємо ваше горе, підтримуємо вас у годину скорботи. Ми пам’ятатимемо Сергія добрим, щирим, співчутливим, сміливим та відповідальним, вірним сином України. Світла пам'ять про земляка, воїна-захисника рідної землі, вічно житиме у серцях тих, хто його знав, любив, підтримував.
Герої не вмирають, вони покидають поле битви, щоб оберігати Україну на небесах!
Доскуч Роман Ігорович, випускник школи 2011 року, героїчно загинув 2 червня у запеклих боях під Бахмутом Донецької області
Знову сумна звістка про загибель українського воїна, нашого земляка сколихнула Волинь та рідні Затурці.
2 червня у запеклих боях під Бахмутом Донецької області героїчно загинув випускник ОЗЗСО «Затурцівський ліцей ім. В. К. Липинського» 2011 року Доскуч Роман Ігорович.
У грудні 2016 року Роман підписав контракт із Збройними силами України, а вже через два місяці в складі 14-ої окремої механізованої бригади вирушив на передову. Учасник АТО, він ніколи не залишався байдужим до священного обов’язку - захищати рідну землю і знаходився на передовій із перших днів російсько-української війни. Роман завжди пишався тим, що став військовим, він до останнього продиху зберіг вірність даній Україні присязі. Для батьків він був сином, для когось люблячим чоловіком та найкращим татом, для когось братом, для інших другом, хтось випадково познайомився з ним там, у горнилі війни… А віднині він, такий світлий і добрий, не дасть себе забути.
Світла пам'ять про випускника, воїна-захисника рідної землі, вічно житиме у серцях тих, хто його знав, любив, підтримував.
Герої не вмирають, вони покидають поле битви, щоб оберігати Україну на небесах!
Коляда Юрій Васильович, випускник школи 2014 року, героїчно загинув
8 жовтня 2022 року у Харківській області
Трагічна звістка гірким болем відгукнулася у наших серцях.
8 жовтня, у день свого народження, у Харківській області героїчно загинув випускник ОЗЗСО «Затурцівський ліцей ім. В. К. Липинського» 2014 року Коляда Юрій Васильович.
Простота, доброта душі його такі несумісні були з війною. Захищаючи нас, він не вберіг себе. Життєрадісний, світлий юнак, який ще тільки починав будувати свої плани на життя, вдихав кожну його мить на повні груди, радував своїх близьких та друзів, завжди допомагав односельчанам. Він назавжди залишиться в наших серцях сміливим та відважним, героїчним та мужнім, і вічно молодим.
Розпач і сум завмерли в повітрі. У невимовній скорботі низько схиляємо голови, вшановуючи пам'ять вірного сина України.
Пам’ять про вірного захисника житиме у наших серцях!
Прокопчук Василь Олександрович, випускник школи 2017 року, героїчно загинув 2 листопада 2022 року на Харківському напрямку
Знову трагічна звістка обпалила наші серця, і кожна хвилина стала жалобною. 2 листопада під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку героїчно загинув український воїн, наш земляк, випускник ОЗЗСО «Затурцівський ліцей ім. В. К. Липинського» 2017 року Прокопчук Василь Олександрович.
Він загинув на світанку життя. Скільки справ не зроблено… Скільки мрій не здійснено… Скільки слів не сказано рідним і близьким… Він жив, радів світу, людям, що оточували його, наближав перемогу і сподівався повернутись живим, а у хвилину нестерпного жахіття війни своє палке серце справжнього патріота віддав за те, щоб жили усі ми. Василь назавжди залишиться в наших серцях сміливим та відважним, героїчним та мужнім, чесним до кінця. Нехай добрий, світлий спомин про захисника стане сильнішим за смерть і не зітреться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто його знав, любив, шанував.
Низько схиляємо голови у скорботі. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Вічна пам’ять і слава воїну, який захищав Україну та кожного з нас!
Прокопчук Володимир Олександрович, випускник школи 2018 року, трагічно загинув у ДТП 14 листопада 2022 року
Лише декілька днів тому він повернувся додому з передової, щоб провести в останню путь загиблого українського воїна, рідного брата Василя. У той вечір він теж поспішав до своєї домівки, бо для скорботної матері мав жити тепер за двох. Важка хвилина зупинила його несподівано… Життєрадісний, світлий юнак, який ще тільки починав будувати свої плани на життя, товариський, розсудливий, людина щирої душі, він назавжди залишиться в наших серцях сміливим та відважним, героїчним та мужнім захисником, відданим патріотом.
Світлий спомин про вірного захисника завжди житиме у наших серцях. У невимовній скорботі низько схиляємо голови, вшановуючи пам'ять вірного сина України.
Лихач Юрій Васильович, випускник школи 2001 року, героїчно загинув на фронті 5 лютого
Затурцівська громада знову схиляється у скорботі. 5 лютого під час виконання бойового завдання героїчно загинув на фронті український воїн, наш земляк, житель села Семеринське, випускник ОЗЗСО «Затурцівський ліцей ім. В. К. Липинського» 2001 року.
Обірвалося життя молодого, енергійного, сповненого сил та мрій на майбутнє захисника України. Юрій був працьовитим та чесним, чуйним сином, люблячим батьком та чоловіком, справжнім патріотом, вірний присязі, боровся за свободу та незалежність нашої країни. Захищаючи нас, він не вберіг себе. Втрата непоправна... Юрій назавжди залишиться в наших серцях сміливим та відважним, героїчним та мужнім.
У невимовній скорботі низько схиляємо голови, вшановуючи пам'ять вірного сина України. Нехай добрий, світлий спомин про нашого захисника стане сильнішим за смерть. Вічна пам'ять Герою!
Шостак Олександр Володимирович, випускник школи 1994 року, відійшов у Вічність 11 жовтня 2023 року
Лише декілька днів тому Олександр, військовослужбовець 14-ої окремої механізованої бригади , повернувся додому з передової, де він провів 13 місяців нелегких випробувань. Важка хвилина зупинила його несподівано… Вірний друг, люблячий син, чоловік і тато, людина щирої душі, добрий, привітний, розсудливий, життєрадісний, він назавжди залишиться в наших серцях сміливим та відважним, героїчним та мужнім захисником, відданим патріотом.
Невимовно боляче бачити сльози рідних та найближчих людей. Розділяємо ваш біль та вашу скорботу. Пам’ять про вірного захисника житиме у наших серцях. Щирі співчуття висловлюємо батькам, дружині, донечці Олександрі, рідним та близьким загиблого. У невимовній скорботі низько схиляємо голови, вшановуючи пам'ять вірного сина України.